Ася Гонца – магістрант Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, педагог із майже 7-річним стажем, дипломований хореограф і професійна танцівниця, яка кілька років виступала разом із відомим калективом “Артанія” під керівництвом натолія Рубана, а ще раніше – випускниця вокально-хорового відділення Черкаської школи мистецтв. Ася Гонца – художник, чиє обдарування півтора роки тому спалахнуло у Черкаському Художньому музеї тонкою й вишуканою казково-білою феєрією скульптурних образів. Експозиція називалася “Захоплення білим”, і її глядачі зберігають і досі дивовижні враження про неї.
Ася Гонца працює у досить рідкісному для українських майстрів жанрі паперової пластики. Власне папір для скульптурних робіт використовується досить часто, але при тому його спочатку безжально доводять до абсолютно безформенної маси, аби надати загалом пласкому двомірному матеріалу об’єму. Або ж відоме знамените далекосхідне мистецтво орігамі, яке навпаки, вимагає для створення об’ємних композицій лише цілісного аркуша. Асині твори ж поєднують ажурну витинанку і ...
З витинанки, по суті, все й почалося з одного з численних альбомів, зібраних у родині Анни та Юрія Чуприн, художників і педагогів – батьків Асі:
– Якось років у 14 років я досить довго хворіла і, заповнюючи час, почала вирізувати витинанки за зразками з альбому. Потім час від часу поверталася до витинанок вже навчаючись у Канівському культосвітньому училищі – різала манікюрними ножичками, так собі – бавилася!, – розповідає Ася.
Потім були такий собі “манекени” – каркаси для витворених учнями з Черкаської школи мистецтв лялькових історичних костюмів. В силу відомої для мистецького освітнього закладу ресурсної обмеженості їх треба було зробити з якогось “підручного матеріалу” і, як сказала Ася, вона якось вдало їх “скрутила” з цупкого паперу.
Ця конструкторська знахідка дуже скоро стала у пригоді для виконання університетського завдання. Ася розповідає, що тоді вона мала лише мінімальні знання про папір і мінімальний арсенал прийомів роботи з ним – хіба витинанку та V-подібне мереживо. Але від вигляду першої ж паперової ляльки, вдягненої у тонко мережаний одяг, у вже досвідчених майстрів – викладачів унверситету забило памороки. Колекцію “Захоплення білим” Ася Гонца створила під час літніх канікул між 2-м та 3-м курсами.
А з початку 2009 року про черкащанку заговорили і в столиці – її роботи стали відкриттям експозиції “Королівство ляльок” Державного музею іграшки. І вже недавно на тематичну виставку цього ж музею, присвячену ... ведмедям поїхали роботи вже Асиних учнів. Це далеко не перший успіх Асі Гонци – педагога. Її учениця Настя Коровіна минулого року виборола перше місце в номінації “декоративно-прикладне мистецтво” Міжнародного гончарного фестивалю в Опішні. Паперовий віл з возом із діжками вразив автортетне журі.
Це дійсно дивовижне видовище, коли з площини білого аркуша художниця , а слідом за нею і її учні, видобувають об’єми найпримхливіших форм – “третій вимір” – бутони квітів, деталі фігур різноманітних тварин, вибагливий одяг. І це всього лиш за допомогою рук і тонкого, госторого різця, надрізи якого роблять папір гнучким та слухняним.
Мистецтво паперової пластики в Україні унікальне, але й з-поміж кількох вітчизняних майстрів цього жанру (у Internet вдалося виявити фото робіт лище Олександра Лідаговського та Ольги Бєлової) творчість Асі Гонци яскраво вирізняється відчуттям особливостей матерілу, з яким вона працює. І ставиться вона до паперу з надзвичайною пошаною, жалкуючи, що Україна не має такого розмаїття видів паперу, яке є в Японії чи Китаї:
– У нас є тільки офісний папір, калька та кілька видів ватману, а в Кореї чи Японії – від надзвичайно тонких та м’яких, як шовк, видів до щільних і водночас дуже піддатливих, – говорить художниця.
Ася Гонца вважає, що папір надзвичайний матеріал, який дає художникові різноманітні можливості для самореалізації та реалізації найрізноманітніших задумів. Це також надзвичайний матеріал для дитячої творчості і діти дуже швидко і з великим задоволенням його “приборкують”. Незважаючи на очевидні мистецькі перспективи, Ася Гонца не збирається полишати викладання. Адже, на її переконання таким чином виховуються не тільки майбутні митці, а головним чином – глядачі, цінителі мистецтва, творчі в широкому сенсі цього слова люди. І роботу з дітьми Ася вважає такою ж важливою для себе, як і творчість. Вона з готовністю віддає свої знання колегам на численних майстеркласах.
Ася Гонца, переможець конкурсу “Молодіжний лідер Черкащини – 2008” в номінації “Відкриття року в галузі культури і мистецтв”, та очолювана нею громадська організація “Світовид” мають намір започаткувати великий творчий конкурс для обдарованих дітей та молоді Черкащини в різних вікових категоріях, різноманітних видах та жанрах мистецтв. Ідея вже підтримана обласними управліннями культури і туризму та в справах сім’ї, молоді та спорту і це додає оптимізму молодій художниці, яка дуже сподівається на підтримку колег – педагогів та митців, а також всіх, хто зможе домогти задуму стати реальним.
Матеріал надрукований у спеціальному випуску журналу "Ритм України" - "Культура, мистецтво, туризм Черкащини".
Немає коментарів:
Дописати коментар