– Як відбулося ваше перше знайомство з масками?
– Років 10 тому я вперше поїхала до Італії. Там побачила Венецію і венеціанські маски, які мене вразили. Проте насправді робити маски почала в школі. В останньому класі ввели предмет «Історія мистецтв», і на одному з занять запропонували зробити карнавальну маску. Вирізати з картону було нецікаво, спогади про Венецію не давали спокійно спати, тому я зробила маску з пап’ємаше, хоча не знала, що це таке. Перші речі виробляла з газетних шматків. Пізніше захоплення переросло в роботу, почали з’являтися замовлення, клієнти. З часом змінювалася техніка, матеріали. Нині в мене вже є своя технологія виготовлення, улюблені матеріали – це дорогі тканини, шкіра, золото, срібло, коштовне та напівкоштовне каміння, зокрема каміння Svarovski.
– Що привабило в цьому незвичайному аксесуарі?
– Насправді маска – це личина, образ людини, певна картина його характеру. Маску виготовляють у вигляді обличчя: воно може бути цілим, або половинкою. І на цьому обличчі втілюють якусь ідею, настрій, стан душі. Кайф маски в тому, що вона може щось приховати, підкреслити або зовсім змінити людину. У Венеції маска не є окремим образом, на карнавалі вона довершує той стиль, який створює одяг, від туфель до рукавичок.
– Як створюєте маски?
– Я орієнтуюся на індивідуальні приватні замовлення. Справжня маска – обов’язково ручної роботи, з пап’ємаше. Звісно, є гіпсові чи пластикові маски для туристів, але їх вважають підробними. Особисто я не ставлю виготовлення масок на конвеєр, в мене є діаметрально протилежні образи. Речі, які я створюю, мають свій стиль, тенденції до шику, помпезності, краси. Людина, купуючи мою маску, розуміє, що більше такої ні в кого немає. Та й зробити копію маски практично неможливо: поперше, в цьому немає сенсу, а, подруге, маскаблизнюк все одно буде іншою.
– Скільки часу зазвичай триває робота над маскою?
– Ручна робота – дороге задоволення і досить кропітке. Виготовлення маски триває від трьох днів до кількох тижнів і навіть місяців. Наприклад, картину для виставки «GALLERY 100 масок» під назвою «Задзеркалля», із спеціальною дзеркальною системою та 9 масками я робила кілька місяців. Все, що бачиш та відчуваєш навколо, поступово складається, як частини пазлу, в один сюжет, картину. І часто виходять просто нереальні речі: маска відображає те, що існує в міфах та переказах. Наприклад, картина «Задзеркалля», виявилося, пов’язана з давньою китайською легендою про світ Задзеркалля, мешканці якого ув’язнені у дзеркалах. Ніколи не знаю точно, коли завершу виготовлення маски. Коли викладаю останній штрих і маска зітхає – тоді відчуваю, що вона закінчена. І це вже живий організм, який живе власним життям.
– Чи є у вас улюблена маска?
– Маски – це мої діти. Я пам’ятаю усі, де б вони не знаходилися: в Україні, Росії, Шотландії. Приїжджаючи до Італії, заходжу привітатися зі своїми масками до їхніх володарів. Тому виділити одну не можу. Коли обираю маску для якогось заходу, орієнтуюся, наскільки вона відповідає його концепції. Як не дивно, власної маски в мене немає. Колись зробила маску для свого вечірнього туалету, але вона вийшла все ж не моя, а громадська. Насправді, є мрії, якби були всі доступні матеріали, зробити якусь неперевершену маску.
— Чи користуються маски в Україні попитом?
— До мене часто звертаються, бо знають, що роблю якісні речі. Звісно, маски замовляють люди, які можуть собі це дозволити. Звичайну маску можна купити і в магазині гривень за 50100. В мене вони коштують набагато дорожче, оскільки всі виготовляю руками і індивідуально. Наприклад, для артистів, які працюють на сцені, заливаю гіпсову форму обличчя, щоб врахувати всі особливості анатомії. Процес виготовлення маски ручної роботи за відповідальністю можна порівняти з процесом випікання хліба на Великдень. Упевнена, маска не може бути просто річчю – це космічний дар. Удавнину виготовленням масок займалися спеціально навчені люди. В багатьох стародавніх ритуалах маски одягали, щоб духи не запам’ятали людину і не помстилися їй.
– Приносить заняття масками прибуток?
– Переконана, що кожна людина має бути на своєму місці. Питання грошей тут не обговорюється. Маска не щоденний товар, її можна вдягнути на Новий рік, Хелоуїн, або ж на якісь особливі події. Тут справа не в заробітку, а в мистецтві: чи знаходишся ти на своєму місці. Мені здається, що це заняття насправді моє. Маска – це створення цілого образу. Є маски, що висловлюють сум або ж радість. Я намагаюся, щоб мої образи були закінчені, цілісні. В середньому моя маска коштує $350. А найдорожчe маскe «Безкінечна гармонія» продаkb на благодійному аукціоні Gallery за $8 тисяч. До того ж, я не займаюся лише масками: в мене є власне концертне агентство, паралельно пишу дисертацію, займаюся виготовленням прикрас та аксесуарів.
– Чи замовляють у вас маски публічні люди?
– На сьогодні є кілька замовлень від відомих людей. Але оскільки вони ще не готові, не можу розголошувати таємницю. Мої маски помічають і професіонали. В Італії колекціонер масок хотів викупити у мого друга маску, пропонуючи кілька тисяч євро. Багато людей купують у мене маски – для себе чи для друзів. У мене була клієнтка, яка кожному своєму чоловіку замовляла маски. І протягом року вона забезпечувала мене замовленнями. Серед моїх клієнтів є танцювальні колективи, вокалісти. Останнім часом у людей з’являється фішка: а чому б не дарувати близьким і друзям маски. На тижні моди у Москві мої маски викликали фурор, на Тижні української моди в рамках проекту «АнтиСНІД» я виготовила для наречених жіночу та чоловічу маски. Два роки поспіль беру участь у виставці масок Gallery. Тож мене помічають і вже знають.
– Ви навчалися мистецтву виготовлення масок? Спілкувалися з венеціанськими масочниками?
– Я закінчила театральний інститут ім. КарпенкаКарого, нині навчаюся в аспірантурі. Мистецтвом виготовлення масок ніде не оволодівала. Спеціалізовану літературу купувала вже пізніше, щоб переконатися, що я все роблю правильно. А у Венеції між масочниками існує жорстка конкуренція. Якось шукала я магазин матеріалів для своїх масок, проте венеціанські майстри навіть не бажали мені допомогти. В одному магазині майстер подарував мені листівку з віршем про масочника, який оживляє свої маски. Іноді я думаю, що, можливо, маски живіші за нас.
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар